Найбільше сприяє цьому особистий приклад. Навіть дошкільнята, побачивши батька або матір за книгою чи газетою, просять дати і їм книжку, розглядаючи літери, самі вправляються в читанні. Звідси висновок: треба, щоб у кожній сім'ї були книжки, своя, хай невеличка, бібліотека, і в ній обов’язково кілька дитячих книг.
Другим важливим засобом зацікавлення маленьких школярів книгою є читання вголос.
Тільки з допомогою колективного читання можна спрямувати читацькі смаки дитини й виробити в неї звичку критично ставитися до прочитаного.
Незалежно від читання вголос треба поступово прищеплювати дитині й охоту самій посидіти за книжкою.
Батьки повинні знати, як дитина читає книжку.
Слід привчити дитину бережливо ставитися до книжки. Треба з ранніх років вимагати від неї класти на місце прочитану книгу, не перегинати її, загортати в чистий папір, користуватися закладкою, не читати під час їди. Це сприяє тому, що діти згодом набувають навичок культури читання.
Книга – могутній вихователь. Школа виховує у дітей любов до книги, знань, науки. Але нехай цей могутній вихователь іде поряд із дитиною і в сім’ї.
Створюйте, дорогі батьки, духовне багатство родини – сімейну бібліотеку.